Категорія: Р

  • реадаптація

    1. Повторне пристосування організму, окремих органів або психіки до змінених умов існування після періоду тимчасової дезадаптації або після попередньої адаптації до інших умов.

    2. Соціальна та професійна реінтеграція людини (наприклад, після тривалої хвороби, інвалідності, військової служби чи ув’язнення) в життя суспільства, відновлення навичок та звичного способу життя.

  • реадаптований

    1. Який пройшов процес повторного пристосування до змінених умов середовища, життя або діяльності після періоду дезадаптації.

    2. (У біології, медицині) Який знову набув здатності до нормального функціонування організму або його системи після стресу, травми, хвороби або тривалої відсутності звичних умов.

    3. (Про твір мистецтва, техніку тощо) Який було змінено, модифіковано або пристосовано для нового використання, відповідно до сучасних вимог або іншого середовища.

  • реадаптуватися

    Пристосуватися знову до певних умов, середовища або обставин після їх зміни або після тривалої відсутності.

    У біології та медицині: відновити адаптаційні функції організму після стресу, травми, хвороби або тривалого перебування в незвичних умовах.

  • реакліматизація

    Реакліматизація — це процес повернення тварини або рослини до природного середовища, де вони раніше мешкали, після тривалого періоду відсутності, з метою відновлення популяції.

    Реакліматизація — це комплекс заходів зі створення стійкої популяції виду на історичному ареалі його поширення, звідки він зник, шляхом інтродукції особин цього виду з інших регіонів.

    Реакліматизація — у медицині та біології — процес повторного пристосування організму до кліматичних умов місцевості після тривалої відсутності або до звичних умов після стресу, перевтоми тощо.

  • реакліматизований

    1. Про тварину, рослину або мікроорганізм: такий, що пройшов процес реакліматизації, тобто знову пристосувався до природних умов місцевості, де раніше мешкав, після його штучного повернення туди або після відновлення там сприятливих умов.

    2. Про людину: такий, що знову пристосувався (акліматизувався) до кліматичних або соціальних умов певної місцевості після тривалої відсутності.

  • реакліматизувати

    1. Акліматизувати повторно; забезпечити повторне пристосування організму, виду рослин або тварин до нових кліматичних або інших умов середовища після попередньої акліматизації, яка була втрачена або ослаблена.

    2. У біології та природоохоронній практиці — повернути вид тварин або рослин у місцеву екосистему, де він раніше мешкав, але був знищений, для відновлення його популяції та природних функцій у даному середовищі.

  • реакліматизувати

    1. Акліматизувати повторно; забезпечити повторне пристосування організму, виду рослин або тварин до нових кліматичних або інших умов середовища після попередньої акліматизації, яка була втрачена або ослаблена.

    2. У біології та природоохоронній практиці — повернути вид тварин або рослин у місцеву екосистему, де він раніше мешкав, але був знищений, для відновлення його популяції та природних функцій у даному середовищі.

  • реакліматизуватися

    1. Пристосуватися до нових кліматичних умов після перебування в іншій кліматичній зоні; знову акліматизуватися.

    2. У біології та екології: відновити популяцію виду в місцевості, де він раніше мешкав, але був винищений, шляхом повернення та пристосування особин цього виду до природних умов цієї території.

  • реактанс

    Реактанс — у фізиці та електротехніці: величина, що характеризує опір, який надає електричному струму елемент кола (котушка індуктивності або конденсатор) у разі змінного струму, обумовлений енергетичними процесами в електричному або магнітному полі цього елемента; реактивний опір.

    Реактанс — у психології (від англ. reactance): мотиваційний стан, що виникає у людини, коли вона сприймає певні обмеження або заборони як загрозу своїй свободі вибору або автономії, що може призводити до поведінки, спрямованої на відновлення цієї свободи.

  • реактансний

    1. (фіз., ел.) Пов’язаний з реактансом — уявною частиною повного електричного опору кола змінного струму, що обумовлена ємністю або індуктивністю і характеризує зсув фаз між струмом і напругою.

    2. (тех.) Стосунний до реактивного опору, властивий йому; такий, що має реактивний опір.