Словник Української Мови
1. Властивість предмета, що має ребра або виступаючі подовжені елементи; ребриста, гранова будова поверхні.
2. У ботаніці — характеристика стебла, листка, плода тощо, що має виражені поздовжні виступи, грані або жолобки.
3. У техніці та матеріалознавстві — ознака деталі, конструкції або матеріалу з системою ребер жорсткості або інших виступів.
Реблошен — власна назва вигаданого персонажа з серії відеоігор “The Legend of Zelda”, величезного кам’яного істота, схожого на голема, який є босом у підземеллях.
1. Висока, зазвичай металева планка або поручень, що встановлюється на краю моста, балкона, сходів тощо для запобігання падінню.
2. В автомобільній термінології — захисний елемент кузова, зазвичай металевий або пластиковий брус, що встановлюється знизу по периметру автомобіля для захисту від пошкоджень при незначних ударах або наїздах на перешкоди.
3. У залізничній справі — вертикальний виступ на внутрішній стороні колеса або рейки, що запобігає зісковзуванню колеса з рейки.
1. (від фр. rebord — край, облямівка) Стосований до реборди — виступаючого краю, обода або утолщення на колесі, рейці, диску тощо, що запобігає зісковзуванню або зміщенню.
2. (спец.) Призначений для створення реборди або що має реборду; ребордовий.
1. Який має виражені, виступаючі ребра; з помітними ребрами.
2. Який має на поверхні вздовжні опуклості, схожі на ребра; рильчастий.
1. Стратегічний процес повної або часткової зміни бренду (назви, логотипу, візуальної ідентичності, позиціонування тощо) компанії, продукту або послуги з метою оновлення його образу в очах споживачів, виходу на нові ринки або подолання негативних асоціацій.
2. Сукупність маркетингових заходів і активностей, спрямованих на радикальне переосмислення та оновлення всього комплексу сприйняття бренду цільовою аудиторією.
1. Який має ребра, виступи у вигляді ребер; з виступами, борознами, що нагадують ребра.
2. У ботаніці: що має поздовжні виступи, гострокутні витягнуті піднесення (про стебла, плоди, насіння тощо).
1. Властивість або стан предмета, що має ребра; наявність ребер, виступів, борозен на поверхні.
2. (у техніці, біології тощо) Конструктивна або морфологічна ознака, що виражається в наявності поздовжніх або поперечних виступів, жолобів, гребенів для зміцнення, збільшення поверхні або інших функцій.
1. Кістка грудної клітки, що з’єднує хребет з грудиною; у людини та більшості хребетних тварин парна.
2. Бічна частина, край або виступаюча грань чого-небудь (наприклад, меблів, монети, гірського хребта, геометричного тіла).
3. У геометрії: відрізок, що є спільною стороною двох суміжних граней багатогранника або перетином двох граней поверхні.
4. У ботаніці: виступаюча жилка на нижній стороні листкової пластинки.
5. У будівництві та техніці: елемент конструкції (балка, брус тощо), що підсилює жорсткість основної конструкції.