1. Який стосується ребра (кістки грудної клітки), пов’язаний із ним.
2. Який має форму ребра, схожий на ребро; ребристий.
3. Який розташований, спрямований уздовж ребра або ребер чогось.
Категорія: Р
-
реброплав
Реброплав — власна назва роду викопних плазунів підряду завропод, що існували в юрському періоді та характеризуються довгою шиєю, масивним тулубом на стовпоподібних ногах.
-
реброплави
Реброплави — власна назва українського підприємства металургійної галузі, що спеціалізується на виробництві ребристих труб (радіаторних труб) та інших теплообмінних елементів для опалення.
-
ребросклеювальний
Який стосується процесу склеювання ребер або призначений для нього (у поліграфії, столярстві тощо).
-
ребросклеюючий
Який стосується процесу ребросклеювання — технологічного методу з’єднання листів паперу, картону або подібних матеріалів шляхом склеювання їх по торцях (ребрах) для формування блоку зі щільним корешком, що застосовується у поліграфії та палітурній справі.
-
ревеневий
1. Який стосується рослини ревінь, властивий їй або отриманий з неї.
2. Який має колір, схожий на колір стебел ревеню — червонувато-рожевий або блідо-червоний.
-
реверанс
1. Церемонний, глибокий поклін з присіданням, що виконувався жінками та дівчатами в минулі часи як знак вітання, поваги або подяки.
2. Переносно: ввічливий, шанобливий жест, вислів або дія, що свідчить про повагу, пошану або поступливість.
-
ревербератор
1. Пристрій або система для створення штучної реверберації (відлуння, повторення звуку) в приміщеннях акустичними засобами або за допомогою електронних схем.
2. Спеціальне приміщення з дуже тривалою реверберацією, що використовується для акустичних вимірювань і експериментів.
3. В акустиці — пристрій для дослідження поширення звуку, що являє собою трубу або канал з високою звуковідбивною здатністю стінок.
-
ревербераційний
1. Стосунковий до реверберації; властивий реверберації.
2. Призначений для створення реверберації (про приміщення, апаратуру тощо).
-
реверберація
1. Фізичне явище, що полягає у багаторазовому відбитті звукових хвиль від перешкод і їх затримці в обмеженому просторі, що призводить до поступового загасання звуку після припинення дії його джерела.
2. У музиці та звукотехніці — створений технічними засобами або природний акустичний ефект тривалого відлуння, що накладається на основний звук для надання йому об’ємності та глибини.