Словник Української
1. (історичний термін) Повстання, заколот, бунт проти законної влади, особливо в контексті середньовічної чи ранньомодерної історії.
2. (власна назва, історична) Назва одного з найбільших повстань в історії Нідерландів (XVI століття) проти іспанського панування, відомого також як Восьмидесятирічна війна або Нідерландська революція.
1. Музичний термін, що позначає ноту “ре”, понижену на півтону; позначення цієї ноти в партитурі.
2. Клавіш або вентиль на музичному інструменті (наприклад, фортепіано, саксофоні), призначений для отримання звуку ноти ре-бемоль.
1. Пов’язаний із музичним тоном ре-бемоль (D♭), що є на півтону нижчим за звук “ре” та відповідає звуку “до-дієз” (C♯).
2. Побудований на основі тональності ре-бемоль мажор або ре-бемоль мінор, або ж виконаний у цій тональності (про твір, акорд, гаму тощо).
1. (анат.) Одна з парних дугоподібних кісток, що відходять від хребта та утворюють грудину, захищаючи органи грудної клітини.
2. (техн., архіт.) Виступаюче поздовжнє або поперечне підкріплення, жорстка складова конструкції (наприклад, у каркасі, склепінні, судні, крилі літака).
3. (геом.) Сторона грані багатогранника; лінія перетину двох граней геометричного тіла.
4. (перен.) Різко виступаюча частина, кромка або вигин чого-небудь (наприклад, ребро гори, ребро монети).
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ребро” — невелике ребро, тонка кісточка у тварини або людині.
2. (у множині, зазвичай “реберечка”) Кулінарна назва для м’ясної страви зі свинячих або телячих ребер, часто приготованих на грилі або тушкованих.
3. (переносно) Предмет, деталь або елемент, що за формою або конструкцією нагадує тонке ребро, наприклад, ребро жорсткості, виступ на поверхні.
1. (в анатомії та медицині) Який стосується або пов’язаний одночасно з ребрами та діафрагмою, розташований у місці їх з’єднання (наприклад, про реберно-діафрагмальний синус — западину плеври).
1. (у геометрії) такий, що має симетрію відносно прямої (осі), яка проходить через середини протилежних ребер об’єкта, зокрема стосовно багатогранників.
2. (у біології, про тварин) такий, що має симетрію, при якій тіло можна подумки розділити на дві дзеркально симетричні половини лише в одній площині, що проходить через головний поздовжній вісь (наприклад, симетрія більшості хребетних).
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ребро”: невелике ребро, ребро невеликого розміру або тонке ребро.
2. Біол. (у множині) Одна з парних кісток грудної клітки у людини або тварини, що прикріплюються до хребта; те саме, що ребра.
3. Бот. Виступаюча жилка на нижній стороні шляпки у деяких грибів (наприклад, у лисичок), що є продовженням гіменофора.
4. Техн. Невеликий виступ, підвищення або жорсткість на поверхні деталі, що служить для її зміцнення.
1. Який має виражені ребра, виступи або борозни, що нагадують ребра; рильчастий, борозенчастий.
2. У ботаніці: що має поздовжні виступи, гребені або жолобки на поверхні (про стебла, плоди тощо).