Значення
-
Фізичне явище, що полягає у багаторазовому відбитті звукових хвиль від перешкод і їх затримці в обмеженому просторі, що призводить до поступового загасання звуку після припинення дії його джерела.
-
У музиці та звукотехніці — створений технічними засобами або природний акустичний ефект тривалого відлуння, що накладається на основний звук для надання йому об’ємності та глибини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. реверберація, р. реверберації, д. реверберації, з. реверберацію, о. реверберацією, м. реверберації, к. ревербераціє