1. Фізичне явище, що полягає у багаторазовому відбитті звукових хвиль від перешкод і їх затримці в обмеженому просторі, що призводить до поступового загасання звуку після припинення дії його джерела.
2. У музиці та звукотехніці — створений технічними засобами або природний акустичний ефект тривалого відлуння, що накладається на основний звук для надання йому об’ємності та глибини.