Реекстрагуватися — утворити нову екстракцію (витяг) з попередньої екстракції, тобто повторно виділити речовину з уже отриманого екстракту або осаду для його подальшого очищення або концентрування.
Категорія: Р
-
реекстракція
Реекстракція — повторна, додаткова екстракція (вилучення) цільової речовини з вихідного матеріалу або проміжного продукту для підвищення загального виходу.
Реекстракція — у гідрометалургії та хімічній технології: зворотний процес вилучення (концентрування) цінного компонента з органічної фази екстрагента у водний розчин після первинної екстракції.
-
реемігрант
Особа, яка повертається на батьківщину після тривалого перебування за кордоном, де вона перебувала в статусі емігранта.
-
реемігрантка
Жінка, яка повертається на батьківщину після тривалого перебування в іншій країні, де вона перебувала як емігрантка.
-
рееміграційний
1. Стосуючись рееміграції, тобто повернення емігрантів на батьківщину; властивий або призначений для такого повернення.
2. У складі власних назв: що стосується організації, регулювання або підтримки процесу рееміграції (наприклад, рееміграційна політика, рееміграційний центр).
-
рееміграція
1. Повернення емігрантів на батьківщину для постійного проживання.
2. У демографії та соціології — процес масового повернення осіб, які раніше виїхали з певної країни (емігрували), назад до неї.
-
редресатор
1. (застаріле) Особа, яка займається переадресацією кореспонденції, зокрема листів, що надійшли за старою або неправильною адресою.
2. (спеціальне) Пристрій або механізм, призначений для автоматичного змінювання напрямку руху чого-небудь (наприклад, стрічки конвеєра) або для перерозподілу потоку.
-
редресація
1. Зміна адреси одержувача на поштовому відправленні або вантажі під час транспортування, коли воно вже не може бути доставлене за початковою адресою.
2. У логістиці та митному праві — процедура зміни пункту призначення вантажу під час його перевезення, зазвичай з подальшим оформленням необхідних документів.
3. У переносному значенні — зміна напрямку, переорієнтація діяльності, зусиль або уваги на іншу мету чи об’єкт.
-
редублеман
1. (лінгвістика) Подвоєння приголосного звука в мові, що виникає внаслідок фонетичних процесів, наприклад, на стику морфем або слів.
2. (фонетика) Явище, коли один і той самий приголосний звук вимовляється подвійно, довше, ніж звичайний одинарний приголосний.
-
ре-дубль-бемоль
Музичний знак альтерації, що позначає подвійне пониження основної висоти звуку на два хроматичні півтони; подвійний бемоль.