Значення
-
(лінгвістика) Подвоєння приголосного звука в мові, що виникає внаслідок фонетичних процесів, наприклад, на стику морфем або слів.
-
(фонетика) Явище, коли один і той самий приголосний звук вимовляється подвійно, довше, ніж звичайний одинарний приголосний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. редублеман, р. редублемана, д. редублеманові, з. редублеман, о. редублеманом, м. редублемані, к. редублемане