1. (лінгвістика) Подвоєння приголосного звука в мові, що виникає внаслідок фонетичних процесів, наприклад, на стику морфем або слів.
2. (фонетика) Явище, коли один і той самий приголосний звук вимовляється подвійно, довше, ніж звичайний одинарний приголосний.