Категорія: Р

  • роздраконити

    1. Розібрати, розібрати на частини, розібрати на складові (зазвичай про механізм, пристрій або складну конструкцію).

    2. Розібрати, розібрати на деталі з метою вивчення, ремонту або знешкодження (часто про вибухонебезпечний предмет).

    3. Розібрати, розібрати на частини, демонтувати (про будь-який об’єкт, що складається з окремих елементів).

  • роздраконитися

    Роздраконитися — дієслово, що означає розірватися, розлетітися на шматки, часто внаслідок удару або сильного натягу; розсипатися, зруйнуватися.

    Роздраконитися — у переносному значенні: розпастися, припинити існування (про угоду, справу, колектив тощо).

    Роздраконитися — розмовне: сильно розгніватися, вийти з себе.

  • роздраконювати

    1. Розділяти, розчленовувати щось складне або монолітне на окремі частини, часто зі втратою цілісності або початкового сенсу.

    2. У переносному значенні: позбавляти когось або щось могутності, сили, авторитету, розсіювати концентрацію, розпорошувати ресурси або зусилля.

    3. У фантастиці, міфологічному або метафоричному контексті: позбавляти образу дракона його могутності, магічної сутності або перетворювати на щось звичайне; руйнувати міф або легенду.

  • роздраконюватися

    1. (у фентезійній літературі та іграх) Перетворюватися на дракона або набувати драконячих рис, часто внаслідок магії, прокляття або спадковості.

    2. (переносно, рідко) Виявляти нестриману лютість, гнів, агресивність, подібно до міфічного дракона; втрачати контроль над собою через сильні негативні емоції.

  • роздратований

    1. Який перебуває у стані роздратування, подразнення; втративший рівновагу, спокій через неприємність, дражливість або втому.

    2. (Про органи, тканини тощо) Який зазнав подразнення, запалення; розпалений, хворий.

  • роздратованість

    Стан психічного напруження, спричинений неприємними подразниками, що виражається у втраті самовладання, нетерплячості, гострій реакції на зовнішні впливи.

    Властивість людини, яка легко піддається подразненню; схильність до роздратування.

  • роздратовання

    1. Стан сильного подразнення, втрати самовладання через неприємність, дії когось або чогось; роздратованість.

    2. (у медицині) Стан підвищеної збудливості, роздратованості нервової системи або окремих тканин організму.

  • роздратовано

    1. У стан роздратування, з почуттям подразнення, вразливості та незадоволення; роздразнено.

    2. (Перен.) Про вираз обличчя, погляд тощо, що виражає таке внутрішнє стан.

  • роздратовування

    1. Дія за значенням дієслова “роздратовувати” — стан психічного напруження, спричинений неприємними, набридливими або тривожними чинниками, що викликає втрату самовладання, нетерпіння, злість або подразнення.

    2. (мед.) Пошкодження або подразнення тканин, органів чи рецепторів внаслідок зовнішнього впливу (механічного, хімічного, температурного тощо), що призводить до порушення їх функцій або викликає відчуття болю, свербіння, печіння.

  • роздратовувати

    1. Викликати у когось почуття роздратування, дражливість, втрату самовладання; сердити, злити.

    2. Призводити до запалення або подразнення (про фізіологічні процеси, наприклад, про шкіру, слизові оболонки).