1. Стан сильного подразнення, втрати самовладання через неприємність, дії когось або чогось; роздратованість.
2. (у медицині) Стан підвищеної збудливості, роздратованості нервової системи або окремих тканин організму.
роздратовання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Мюфке казав, що ви в якійсь справі до мене, — вже роздратовання забриніло в співаччинім голосі.— То кажіть… — Да, справа в мене… — захапався Іван Семенович. — Тобто не справа, ні… А так… Я старий ваш знайомий… Навіть не знайомий… бо ви й не знали мене ніколи… А я вас знав.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |