Категорія: Р

  • розхристаний

    1. Про людину: такий, що має розхристаний одяг, неохайно виглядає; нечепурий, неохайний.

    2. Перен. Розсіяний, незберіганий, незосереджений; такий, що не має внутрішньої організації, дисципліни.

    3. Про предмети, речі: розпущений, розв’язаний, не застібнутий; такий, що знаходиться в безладному стані.

  • розхристаність

    1. Властивість за значенням прикметника “розхристаний”; стан, коли щось (одяг, волосся тощо) розчепірене, неохайне, розпущене.

    2. Переносно: незбереженість, неорганізованість, безлад у думках, поведінці або веденні справ.

  • розхристано

    1. У стані безладдя, розпученості, втрати контролю над собою або ситуацією; так, що викликає відчуття хаосу або розгубленості.

    2. Неохайно, недбало, без дотримання порядку (зазвичай про зовнішній вигляд, одяг або волосся).

  • розхристати

    1. Розпустити, розчесати (волосся, гриву тощо), надати йому неохайного, розкуйовдженого вигляду.

    2. Розстебнути, розпустити одяг (частіше верхній), відкривши груди, шию.

    3. Перен., розм. Привести в стан розгубленості, збентеження, збити з пантелику.

  • розхристатися

    Розхристатися — розстебнутися, розпустити одяг, стати неохайним у вбранні; розпатлатися.

    Розхристатися — перен. втратити дисциплінованість, організованість; стати незбереженим, незграбним у діях або поведінці.

    Розхристатися — розм. про волосся: розпатлатися, розкуйовдитися.

  • розцвічувачка

    Розцвічувачка — власна назва пристрою або технології, призначеної для нанесення кольорового покриття, забарвлення або створення кольорових візерунків на поверхні (наприклад, на тканині, папері, шкірі).

    Розцвічувачка — власна назва хімічного реагенту, барвника або композиції, що використовується для надання кольору або яскравого відтінку матеріалам у промисловості або побуті.

    Розцвічувачка — власна назва художнього інструменту (наприклад, аерографу, спеціального маркера) або програмного засобу для цифрового розфарбовування зображень.

  • розціловувати

    Розціловувати — (діал.) розглядати, оцінювати когось або щось, уважно вивчати, придивлятися.

    Розціловувати — (заст.) розділяти на частини, розчленовувати.

  • розціловуватися

    Розціловуватися — дієслово, яке вживається переважно в літературних текстах та має значення: обмінюватися поцілунками, цілуватися з кимось взаємно та тривало.

    У переносному, рідкісному вживанні може означати: урочисто, з почуттям прощатися, розлучатися (на кшталт того, як цілуються при прощанні).

  • розцілувати

    1. (заст., поет.) Ніжно та багато разів цілувати когось, щось; обсипати поцілунками.

    2. (перен., рідк.) З любов’ю, захопленням оглядати, сприймати щось (наприклад, краєвид).

  • розцілуватися

    1. (док., перех.) Поцілувати когось багато разів, охопити поцілунками обличчя чи інші частини тіла.

    2. (док., зворотне) Обмінятися з кимось численними поцілунками; поцілувати один одного.