1. Який широко вживається, поширений, загальновідомий (про слова, вирази, думки тощо).
2. Який перебуває в постійному обігу, широко використовується (про гроші).
3. Застаріле: який перебуває в русі, постійно ходить, пересувається; мандрівний.
Словник Української Мови
1. Який широко вживається, поширений, загальновідомий (про слова, вирази, думки тощо).
2. Який перебуває в постійному обігу, широко використовується (про гроші).
3. Застаріле: який перебуває в русі, постійно ходить, пересувається; мандрівний.
1. Властивість за значенням прикметника “розхожий”; поширеність, вживаність, популярність (про слова, вирази, думки, звичаї тощо).
2. Розбіжність, невідповідність, розходження між чим-небудь (наприклад, у думках, показаннях, цифрах).
1. Який втратив тепло, став холодним; охолонулий.
2. Перен. Який втратив колишній ентузіазм, запал, зацікавленість; що охолов до когось або чогось.
Розхолодженість — стан, коли щось (наприклад, пристрій, система, механізм) охолоне, втратить свою робочу температуру або працездатність через вимкнення, зупинку або відсутність підігріву.
Розхолодженість — переносно: стан емоційного спаду, втрати інтересу, ентузіазму або запалу; байдужість, апатичність.
Процес втрати тепла, зниження температури чогось; охолодження.
Втрата ентузіазму, зацікавленості, почуттів; ослаблення інтересу до когось або чогось.
У техніці — процес охолодження механізмів, пристроїв або середовища для забезпечення їх нормальної роботи.
1. Процес зниження температури чого-небудь, охолодження; стан, коли щось втрачає тепло, стає холодним.
2. Перен. Втрата емоційної теплоти, інтересу, приязних почуттів у стосунках між людьми; віддалення, охолодження.
3. Техн. Процес відведення теплоти від механізмів, агрегатів або середовища для підтримання оптимального температурного режиму.
1. Робити менш гарячим, охолоджувати щось нагріте, зменшувати його температуру.
2. Перен. Послаблювати силу, інтенсивність якогось почуття, бажання, зацікавленості; позбавляти запалу, ентузіазму.
1. Втрачати тепло, ставати менш гарячим; охолонути.
2. Перен. Втрачати інтерес, ентузіазм, прихильність до когось або чогось; ставати байдужим, охолоджуватися.
3. Техн. Піддаватися процесу охолодження, зниження температури (про механізми, рідини тощо).
Розхолоджувач — пристрій або система, призначені для охолодження рідини, газу або повітря в технологічних процесах, двигунах внутрішнього згоряння, промислових або побутових установках.
Розхолоджувач — хімічна речовина або суміш, що додається до системи (наприклад, до радіатора автомобіля) для зниження температури замерзання робочої рідини та/або підвищення температури її кипіння.
1. Зробити холодним, охолодити щось нагріте або розпечене; знизити температуру чогось.
2. Перен. послабити, зменшити інтенсивність якогось почуття, бажання, стану (наприклад, ентузіазм, запал, прихильність).