Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “розчіплювати”; роз’єднання, роз’єднання чогось зчепленого, з’єднаного або зчіпленого.
2. У техніці — процес роз’єднання зчіпних пристроїв (наприклад, вагонів, тягача з причепом, електророз’ємів).
3. У залізничній справі — спеціальна операція з роз’єднання автозчепів між вагонами або локомотивом і вагонами.
Роз’єднувати, відокремлювати щось зчеплене, з’єднане або скріплене.
Розстібати, розстібаючи звільняти від застібки (гачка, ґудзика тощо).
Перен. Розривати, припиняти зв’язок, контакт між кимось або чимось.
1. Розкриватися, розстібатися, втрачати з’єднання в місці чіпляння (про застібки, гачки, крючки тощо).
2. Роз’єднуватися, відокремлюватися один від одного (про предмети, частини механізму, що були зчеплені).
3. Перен. Втрачати тісний зв’язок, єдність; розривати стосунки, зв’язки між кимось або чимось.
Розчіплювач — власна назва пристрою або механізму, призначеного для роз’єднання, відчіплення зчеплених елементів (наприклад, вагонів, складних вузлів, електроконтакторів).
Розчіплювач — власна назва технічного засобу або інструменту, який застосовується для розмикання чіпних або замкових з’єднань у різних галузях техніки та промисловості.
1. (техн.) Такий, що призначений для розчіплення, від’єднання або відключення механічних частин, вузлів або електричних ланцюгів; роз’єднувальний.
2. (перен.) Такий, що сприяє послабленню зв’язку, єдності між кимось або чимось; роздільний, роз’єднувальний.
Розчіпляти — роз’єднувати, відокремлювати щось зчеплене, сполучене або з’єднане; розстібати, розстібати застібку, гачок тощо.
Розчіплятися — дієслово, що означає поступово розстібатися, розкриватися, втрачати з’єднання через чіпляння (наприклад, ґудзики, гачки, застібки).
Розчіплятися — перенісне значення: поступово розпадатися, втрачати зв’язність, цілісність (про угоду, стосунки тощо).
1. (техн.) Призначений для розчіплення, роз’єднання деталей або механізмів; такий, що дозволяє роз’єднати зчеплення.
2. (зал.) Такий, що утворюється внаслідок розчіплення, роз’єднання.
Розчіпчаний (від дієслова “розчіпляти”) — такий, що його розчіплено, розстебнуто, відкрито шляхом від’єднання елементів, що зчіпляються (наприклад, гачків, ґудзиків, застібок).
Розчіпчаний — розстебнутий, не застібнутий (про одяг, взуття тощо).
Розчіпчений (від дієслова “розчіпчити”) — такий, що має розчіпчені, тобто розчепірені, розставлені в різні боки кінцівки (пальці, ноги, роги тощо); розставлений, розкритий, розчепірений.
Розчіпчений (переносно, розм.) — такий, що перебуває в стані крайнього здивування, замішання або розгубленості; розгублений, збентежений, розтрачений.