1. (техн.) Призначений для розчіплення, роз’єднання деталей або механізмів; такий, що дозволяє роз’єднати зчеплення.
2. (зал.) Такий, що утворюється внаслідок розчіплення, роз’єднання.
Словник Української
Буква
1. (техн.) Призначений для розчіплення, роз’єднання деталей або механізмів; такий, що дозволяє роз’єднати зчеплення.
2. (зал.) Такий, що утворюється внаслідок розчіплення, роз’єднання.