Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням прикметника “розхристаний”; стан, коли щось (одяг, волосся тощо) розчепірене, неохайне, розпущене.
- (Психологія) –
Переносно: незбереженість, неорганізованість, безлад у думках, поведінці або веденні справ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розхристаність, р. розхристаності, д. розхристаності, з. розхристаність, о. розхристаністю, м. розхристаності, к. розхристаносте