розхристаність

1. Властивість за значенням прикметника “розхристаний”; стан, коли щось (одяг, волосся тощо) розчепірене, неохайне, розпущене.

2. Переносно: незбереженість, неорганізованість, безлад у думках, поведінці або веденні справ.

Приклади:

Приклад 1:
Найголосніші акції (з яких не всі задокументовані — наша вічна розхристаність! — і мають чітку прив’язаність до дат): «Стрийський парк юрського періоду», «Любов до трьох арлекінок», «Воскресіння Варвари Лянґиш», «Приїзд найяснішого цісаря Франца Йосифа І до Львова влітку 1855 р.», «Молодий Поет у Кігтях Дельтапланериста», «Ювілейний банкет в Анатомічному театрі», «Пожирання Великої Риби».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”