1. (про людину) Такий, що його оцінили, визнали вартість чи значення; оцінений, визнаний.
2. (про предмет, явище) Такий, що має певну встановлену ціну або оцінку; оцінений у грошовому еквіваленті.
Категорія: Р
-
розцінити
1. Встановити ціну на щось, оцінити вартість товару чи послуги.
2. Перен. Оцінити, зрозуміти справжню сутність, значення чи важливість когось, чогось.
-
розцінитися
1. Встановити ціну на щось, оцінити вартість чогось.
2. (переносно) Оцінити, зрозуміти справжню суть, значення або можливості когось, чогось.
-
розцінка
1. Встановлена ціна, тариф або плата за одиницю товару, виконаної роботи чи наданої послуги.
2. Документ, прейскурант або таблиця, де систематизовано такі ціни або тарифи.
3. (переносно) Оцінка, тлумачення явища, факту чи вчинку з певної точки зору.
-
розцінковий
1. Який стосується розцінок, установлення цін на товари, послуги або розцінки праці.
2. Який використовується для визначення вартості одиниці продукції або виконання певної роботи (наприклад, розцінковий лист, розцінкова таблиця).
3. Який належить до системи оплати праці за кількість виробленої продукції або виконаних операцій за встановленими розцінками (розцінкова оплата праці).
-
розцінково-конфліктний
1. (про комісію, службу) така, що займається вирішенням суперечок щодо розцінок, тарифів або оплати праці між роботодавцями та працівниками.
2. (про відносини, ситуацію) пов’язаний із суперечками або розбіжностями з приводу встановлених розцінок, тарифів або умов оплати.
-
розцінник
1. Документ, що містить систематизований перелік товарів, послуг або видів робіт із зазначенням встановлених на них цін, тарифів або розцінок.
2. Збірник, довідник або таблиця, де впорядковано подано розцінки (норми оплати) за одиницю продукції, виконаної роботи чи послуги, що застосовується для планування, калькуляції та оплати праці.
-
розцінниця
1. Жінка, яка займається розцінюванням товарів, виробів або послуг, визначаючи їхню вартість.
2. Робітниця, яка виконує операції з розцінювання (наприклад, у швейному виробництві).
3. Розмовна назва таблиці, прейскуранту або документа, де вказані розцінки (ціни, тарифи) на товари чи послуги.
-
розцінюваний
1. (про об’єкт, явище, дію) Такий, що піддається оцінці, визначенню його вартості, значення, важливості або якості; той, що можна розцінити.
2. (у фінансах, економіці) Такий, що має визначену ціну або ринкову вартість; що котирується на біржі.
-
розцінювання
1. Дія за значенням дієслова “розцінювати”; процес визначення ціни, вартості чогось, оцінювання чогось у грошовому еквіваленті.
2. (перен.) Процес оцінювання, сприйняття, тлумачення когось або чогось певним чином; інтерпретація.