Категорія: Р

1. Розпадатися на частини, втрачати зв’язність, єдність; роз’єднуватися.

2. Розстібатися, розкриватися (про одяг, застібку тощо).

3. Розкриватися, розхилятися (наприклад, про стулку, половинки чогось).

Розпочати цокотіти, почати видавати цокіт (про коней).

Перенісне значення: розпочати швидко, багато й голосно говорити, заговорити з захопленням або збуджено.

1. Розпрощатися з кимось, перестати спілкуватися або підтримувати стосунки, часто з відтінком рішучості або зневаги.

2. Позбутися когось або чогось, відкинути, відмовитися від чогось небажаного або шкідливого.

1. Розстебнути, розпустити одяг, особливо на грудях, роблячи його вільним, нестриманим.

2. Перен. Дозволити собі вільну, розкуту, часто розбещену поведінку; розгулятися.

1. Розстебнути на собі одяг, розхрістатися, стати розхристаним.

2. Перен. Розкуватися, стати розв’язаним у поведінці, втратити стриманість.

1. Розпастися, розірватися по шву, у місці з’єднання; розійтися на частини (про одяг, взуття, тканину тощо).

2. Розкритися, розхилитися, переставши бути щільно закритим (про двері, вікно, скриню тощо).

3. Перен. Втратити цілісність, єдність; розпастися, розвалитися (про колектив, організацію, сім’ю).

4. Розг. Розслабитися, втратити зібраність, дисциплінованість; почати поводитися недбало, неохайно.

1. Розпастися, розірватися по шву або в місці з’єднання (про одяг, тканину тощо).

2. Розхитатися, стати нетривким, ненадійним у з’єднанні (про конструкції, меблі тощо).

3. Перен. розм. Втратити організованість, дисципліну; розбеститися, розгулятися.