drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • рок-н-рол

    1. Музичний стиль, що виник у США в середині 1950-х років на основі ритм-енд-блюзу, кантрі та госпелу, характеризується чітким ритмічним малюнком, використанням електрогітар, часто простою гармонічною структурою та енергійним виконанням.

    2. Парний танець, що виконується під музику однойменного стилю, з характерними акробатичними елементами, обертаннями та вільними імпровізаційними рухами.

    3. Переносно: символ енергії, бунтарського духу, вільного та активного способу життя, а також епохи молодіжної культури середини XX століття.

  • рокований

    1. (від дієслова “рокувати”) Такий, що має визначений строк дії, обмежений певним періодом часу; строковий.

    2. (перен., заст.) Приречений, обумовлений долєю; такий, що неминуче має статися.

  • рокованість

    1. Властивість за значенням прикметника “рокований”; фатальність, приреченість.

    2. У літературознавстві: художній прийом або елемент сюжету, що передбачає заздалегідь визначену, неминучу розв’язку подій, долю персонажа.

  • рокове

    1. (геол.) Верхній відділ девонської системи палеозойської ери, що характеризується поширенням червоних кольорів у відкладеннях; також — відповідні гірські породи цього періоду.

    2. (геол.) Стратиграфічна одиниця (ярус) у складі девонської системи, що відповідає цьому періоду.

  • роковий

    1. (зазвича́й у множині: рокови́ни) День, у який відзначають річницю якоїсь події, звичайно сумної або трагічної (наприклад, смерті).

    2. (заст., рідко) Той, хто народився в один день з кимось або в один день з якоюсь подією; одноліток у часовому розумінні.

  • роковини

    День, у який відзначається (згадується) якась подія, що відбулася рік або кілька років тому; щорічне святкування цієї події.

    Частіше застосовується у множині: роковини — щорічне відзначення (згадування) певної знаменної події, що відбулася в той самий день у минулому (наприклад, роковини одруження, заснування організації, історичної дати).

  • рококо

    1. Художній стиль у мистецтві та архітектурі XVIII століття, що виник у Франції як завершальна фаза бароко і характеризується витонченістю, декоративністю, граційністю форм, використанням асиметрії, пастельних тонів та орнаментів у вигляді раковин (рокайлів), квітів, гірлянд.

    2. Період розквіту цього стилю в європейській культурі (перша половина — середина XVIII століття).

    3. Твір мистецтва (архітектурна споруда, картина, предмет інтер’єру тощо), створений у цьому стилі.

  • рокотання

    1. Глухий, низький, переривчастий звук, що нагадує віддалені постріли або гуркіт; гуркіт, гуркотіння.

    2. Перен. Невдоволене, сердите бурчання, вимови, що вимовляються низьким, глухим голосом.

  • роликовий

    1. Призначений для роликів або пов’язаний з ними (наприклад, роликові ковзани, роликова доріжка).

    2. Такий, що має у своїй конструкції ролики для переміщення або обертання (наприклад, роликовий конвеєр, роликові вішалки).

    3. У техніці: що діє або працює за допомогою роликів, циліндричних тіл, що обертаються навколо осі (наприклад, роликовий підшипник, роликова передача).

  • ролико-втулковий

    1. Технічний термін, що стосується конструкції або механізму, в якому використовуються ролики (малі циліндричні тіла кочення) у поєднанні з втулками (циліндричними деталями для посадки на вісь або вал). Наприклад: ролико-втулковий ланцюг.

    2. Утворений від назви компанії «Ролик і Втулка» (Roller and Bushing Company, RBC), що виробляє підшипники кочення та інші прецизійні компоненти. Використовується для позначення виробів, вузлів або технологій, пов’язаних із цією фірмою. Наприклад: ролико-втулковий підшипник RBC.