рококо

Значення

1. (Мистецтво) –

   Художній стиль у мистецтві та архітектурі XVIII століття, що виник у Франції як завершальна фаза бароко і характеризується витонченістю, декоративністю, граційністю форм, використанням асиметрії, пастельних тонів та орнаментів у вигляді раковин (рокайлів), квітів, гірлянд.

2. (Мистецтво) –

   Період розквіту цього стилю в європейській культурі (перша половина — середина XVIII століття).

3. (Мистецтво) –

   Твір мистецтва (архітектурна споруда, картина, предмет інтер’єру тощо), створений у цьому стилі.

Правопис та відмінювання