розквіт

[rozkʋit] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Період найбільшого піднесення, могутності, досконалості або найповнішої вияву чогось; розцвіт, апогей.

  2. Стан повного розвитку, найвищої сили та краси (про рослини, квіти); цвітіння.

  3. Період найбільшої активності, інтенсивного прояву якоїсь діяльності або стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розквіт, р. розквіту, д. розквітові, з. розквіт, о. розквітом, м. розквіті, к. розквіте

Більше записів