1. Фізичний акустичний термін: частинний тон, що входить до складу складного звуку, частота коливань якого є кратною частоті основного тону; гармоніка.
2. Музичний термін: призвук, який супроводжує основний тон музичного звуку, надаючи йому тембрового забарвлення; верхній частинний тон.
3. Переносне значення: додатковий, часто прихований відтінок сенсу, почуття, явища або враження.