1. Глухий, низький, переривчастий звук, що нагадує віддалені постріли або гуркіт; гуркіт, гуркотіння.
2. Перен. Невдоволене, сердите бурчання, вимови, що вимовляються низьким, глухим голосом.
рокотання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Суть мого нинішнього явлення, — проціджував кожен сплеск свого рокотання великий єресіярх, — полягає у визнанні чи невизнанні вами певних критеріїв, за якими вже зупиняються каравани днів і ночей. Визнати ці критерії можна або цілковито і повністю, або частинно, або не визнавати їх зовсім, ніяк і в усьому обсязі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |