Категорія: Р

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі (з 2020 року — Калуської міської громади).

2. Рідкісне прізвище українського походження.

1. Круглий щит, який використовували європейські воїни (піхотинці, арбалетники) у Середньовіччі, зазвичай невеликого діаметра, з металевою умбоном (опуклістю) у центрі.

2. Кругла металева пластина, диск, що використовується як декоративний або захисний елемент у зброї (наприклад, на гардії меча) або обладунках.

3. У сучасній кулінарії — невеликий круглий шматочок (диск, скибочка) продукту, зокрема лимону, огірка, ковбаси, сиру тощо, нарізаний поперек.

1. У фехтуванні: круглий захист, при якому зброя описує коло, захищаючи корпус від уколів.

2. У архітектурі та мистецтві: декоративний елемент круглої або овальної форми, медальйон, часто з живописним зображенням, скульптурою чи гербом.

3. У кулінарії: невеликий круглий торт або тістечко, часто прикрашений кремом, глазур’ю або фруктами.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (сучасна назва — Рондень).

2. (Заст., діал.) Місцевість, де колись існувало або існує поселення з такою назвою; також може вживатися як народна назва околиць чи урочища.

1. (іст.) Старовинна французька срібна монета, карбувалася з XIV століття, поширена також у Нідерландах та інших європейських країнах; відповідала приблизно 1/2 талера.

2. (іст.) Назва різних іноземних монет (переважно срібних), що перебували в обігу на українських землях у XVI–XVIII століттях.

1. В історичному контексті — зневажлива назва, якою в Латинській Америці часів колонізації називали іспанців, народжених в Європі (на півострові Іберія), на відміну від креолів (іспанців, народжених в Америці).

2. У сучасній розмовній іспанській мові (особливо в Аргентині та Уругваї) — прізвисько або неформальне позначення іспанця, часто з легким відтінком іронії або жартівливості.

1. Послідовник романтизму — художньої, літературної та інтелектуальної течії кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставляла свободу творчості, культ почуття, індивідуальності та ідеалізовану природу раціоналізму та нормативності класицизму.

2. Людина, схильна до романтичного світосприйняття; мрійник, ідеаліст, який схильний оспівувати прекрасне, вірити у високі почуття, ідеали та пристрасно шукати недосяжне, часто ігноруючи буденну реальність.

3. Людина, яка поводиться вірно законам любові, почуттєво, пристрасно та піднесено; той, хто вміє створювати атмосферу любовної поезії та захоплення.

1. Напрям у літературі та мистецтві, а також світоглядна течія кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставлялася класицизму, наголошувала на самобутності духовного світу особистості, цілісності творчого процесу, прагненні до безмежного і абсолютного, сильних пристрастях, інтересі до національної історії та фольклору.

2. Почуття, стан або атмосфера, пов’язані з любов’ю, залицянням, посилені емоційним сприйняттям, поетизацією дійсності та елементами таємничості.

3. Чарівність, поетичність, елегійність чого-небудь; те, що викликає сильні, високі почуття, мрії, ідеалістичне сприйняття дійсності.

4. Риси, властиві романтичному напряму в мистецтві; романтичний характер, стиль твору.

5. У розмовному вживанні — незвичайні, захоплюючі події, пов’язані з ризиком, пригодами, подорожжю тощо.