рондель

1. Круглий щит, який використовували європейські воїни (піхотинці, арбалетники) у Середньовіччі, зазвичай невеликого діаметра, з металевою умбоном (опуклістю) у центрі.

2. Кругла металева пластина, диск, що використовується як декоративний або захисний елемент у зброї (наприклад, на гардії меча) або обладунках.

3. У сучасній кулінарії — невеликий круглий шматочок (диск, скибочка) продукту, зокрема лимону, огірка, ковбаси, сиру тощо, нарізаний поперек.

Приклади вживання

Приклад 1:
У 1930 році автор лишив нам вірш про історичне місто Кам’янець-Подільський, де поет і вчений розгортав свою діяльність: Немов химера кам’яна, в погорді Ти знявся вище від потужних скель, Вигадливий і гожий, як рондель, Чудний, як карб на отаманській чорді. Довкола Смотрич, наче кінь на корді, А в центрі мінарет, мов журавель, Що нерухомо став серед осель, Замріявшись у голубому фйорді.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |