романтик

[romɑntɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Послідовник романтизму — художньої, літературної та інтелектуальної течії кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставляла свободу творчості, культ почуття, індивідуальності та ідеалізовану природу раціоналізму та нормативності класицизму.

  2. (Література) –

    Людина, схильна до романтичного світосприйняття; мрійник, ідеаліст, який схильний оспівувати прекрасне, вірити у високі почуття, ідеали та пристрасно шукати недосяжне, часто ігноруючи буденну реальність.

  3. (Література) –

    Людина, яка поводиться вірно законам любові, почуттєво, пристрасно та піднесено; той, хто вміє створювати атмосферу любовної поезії та захоплення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. романтик, р. романтика, д. романтикові, з. романтика, о. романтиком, м. романтикові, к. романтику

Синоніми & Антоніми

Більше записів