Значення
- (Мистецтво) –
Послідовник романтизму — художньої, літературної та інтелектуальної течії кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставляла свободу творчості, культ почуття, індивідуальності та ідеалізовану природу раціоналізму та нормативності класицизму.
- (Література) –
Людина, схильна до романтичного світосприйняття; мрійник, ідеаліст, який схильний оспівувати прекрасне, вірити у високі почуття, ідеали та пристрасно шукати недосяжне, часто ігноруючи буденну реальність.
- (Література) –
Людина, яка поводиться вірно законам любові, почуттєво, пристрасно та піднесено; той, хто вміє створювати атмосферу любовної поезії та захоплення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. романтик, р. романтика, д. романтикові, з. романтика, о. романтиком, м. романтикові, к. романтику