романтичний
[romɑntɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Значення
- (Мистецтво) –
Пов’язаний із романтизмом — художнім, літературним та інтелектуальним напрямом кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставляв раціоналізму Просвітництва культ почуттів, пристрастей, індивідуальності, ідеалізацію минулого та природи.
- (Література) –
Сповнений високих, ідеальних почуттів, поетичної краси, що викликає сильне емоційне співпереживання, мрійливий настрій; властивий романтикові.
- (Література) –
Який створює атмосферу любовної привабливості, зачарування, таємничості та поетичності; призначений для викликання таких почуттів.
- (Філософія) –
Непов’язаний із суворими реаліями життя, утопічний, мрійливий, надто ідеалізований.
Правопис та відмінювання
н. романтичний, р. романтичного, д. романтичному, з. романтичного, о. романтичним, м. романтичнім