1. Той, хто керується в своїй діяльності, поведінці високими моральними принципами, ідеалами, часто схильний до ідеалізації дійсності.
2. Послідовник ідеалістичної філософії, який вважає первинною свідомість, дух, а матерію — вторинною.
ідеаліст
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— давньогрецький філософ- ідеаліст, який вплинув на концепцію вічності матерії і діалектику Сковороди. 1 Мистецтво вдосконалює природу (лат.).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
— давньогрецький філософ-ідеаліст, засновник школи кіренаїків, ідеолог рабовласницької демократії. 13 Філоксен — Філоксен з Кифери (V ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |