1. Найвища мета, до якої прагне людина або суспільство; досконалий зразок чого-небудь, найвище уявлення про щось.
2. Уявний образ досконалості, який є взірцем для наслідування в поведінці, діяльності, моралі тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Найвища мета, до якої прагне людина або суспільство; досконалий зразок чого-небудь, найвище уявлення про щось.
2. Уявний образ досконалості, який є взірцем для наслідування в поведінці, діяльності, моралі тощо.
Приклад 1:
Шлях, на якому відчувала себе причетною до чогось справжнього, до «маленької щопти» людей гідних, які поняття «ідеал» сприймали екзистенційно. То вже були не літературні персонажі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Електронний газ в металах подібний до одноатомного ідеал ь- ного газу. Тому згідно з молекулярно-кіне- тичною теорією коефіцієнт теплопровідно- сті становитиме ,mN R 2 3mn3 1 c3 1 A V >><<= =>><<= υλ ρυλæ звідси >><<= υλkn2 1æ , де n – концентрація вільних електронів, AN Rk = – стала Больцмана.
--- Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"
Приклад 3:
Термодинамічні властивості ідеал ь- ної плазми описуються рівнянням, що опи- сує ідеальний газ: kTnp 0= . Ступенем іонізації плазми α нази- вається відн ошення кількості іонізованих атомів до їх загальної кількості в плазмі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”