1. Найвища мета, до якої прагне людина або суспільство; досконалий зразок чого-небудь, найвище уявлення про щось.
2. Уявний образ досконалості, який є взірцем для наслідування в поведінці, діяльності, моралі тощо.
Словник Української Мови
Буква
1. Найвища мета, до якої прагне людина або суспільство; досконалий зразок чого-небудь, найвище уявлення про щось.
2. Уявний образ досконалості, який є взірцем для наслідування в поведінці, діяльності, моралі тощо.