1. Напрям у літературі та мистецтві, а також світоглядна течія кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставлялася класицизму, наголошувала на самобутності духовного світу особистості, цілісності творчого процесу, прагненні до безмежного і абсолютного, сильних пристрастях, інтересі до національної історії та фольклору.
2. Почуття, стан або атмосфера, пов’язані з любов’ю, залицянням, посилені емоційним сприйняттям, поетизацією дійсності та елементами таємничості.
3. Чарівність, поетичність, елегійність чого-небудь; те, що викликає сильні, високі почуття, мрії, ідеалістичне сприйняття дійсності.
4. Риси, властиві романтичному напряму в мистецтві; романтичний характер, стиль твору.
5. У розмовному вживанні — незвичайні, захоплюючі події, пов’язані з ризиком, пригодами, подорожжю тощо.