романтика

Значення

1. (Література) –

   Напрям у літературі та мистецтві, а також світоглядна течія кінця XVIII — першої половини XIX століття, що протиставлялася класицизму, наголошувала на самобутності духовного світу особистості, цілісності творчого процесу, прагненні до безмежного і абсолютного, сильних пристрастях, інтересі до національної історії та фольклору.

2. (Психологія) –

   Почуття, стан або атмосфера, пов’язані з любов’ю, залицянням, посилені емоційним сприйняттям, поетизацією дійсності та елементами таємничості.

3. (Література) –

   Чарівність, поетичність, елегійність чого-небудь; те, що викликає сильні, високі почуття, мрії, ідеалістичне сприйняття дійсності.

4. (Мистецтво) –

   Риси, властиві романтичному напряму в мистецтві; романтичний характер, стиль твору.

5. (Література) –

   У розмовному вживанні — незвичайні, захоплюючі події, пов’язані з ризиком, пригодами, подорожжю тощо.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми