рондиль

1. (іст.) Старовинна французька срібна монета, карбувалася з XIV століття, поширена також у Нідерландах та інших європейських країнах; відповідала приблизно 1/2 талера.

2. (іст.) Назва різних іноземних монет (переважно срібних), що перебували в обігу на українських землях у XVI–XVIII століттях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |