одновіковий

[odnoʋikoʋɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який має один і той самий вік з кимсь або чимсь; рівний комусь, чомусь за віком.

  2. (Історія) –

    Який існує, триває один вік; що відбувається в межах одного віку (життєвого періоду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одновіковий, р. одновікового, д. одновіковому, з. одновікового, о. одновіковим, м. одновіковім

Більше записів