Категорія: Р

  • розбороняти

    1. Позбавляти когось зброї, відбирати зброю; роззброювати.

    2. Позбавляти обороноздатності, можливості чи здатності захищатися; робити беззахисним.

    3. (у переносному значенні) Позбавляти когось внутрішньої стійкості, психологічного захисту, робити вразливим для впливів.

  • розборонятися

    1. Позбавлятися озброєння, зброї; ставати беззбройним, беззахисним.

    2. (переносне значення) Втрачати готовність до боротьби, опору, ставати менш рішучим або енергійним.

  • розборсаний

    Розкиданий, розкиданий у безладді, розпорошений.

    Розпатланий, неохайний, недбалого вигляду (про волосся, одяг тощо).

    Розгублений, розсіяний, незосереджений (про людину, її поведінку).

  • розборсати

    1. Розкидати, розметати щось, розпорошити в різні боки (зазвичай про сипкі речовини або дрібні предмети).

    2. Розплутати, розчесати щось збентежене або зім’яте (наприклад, волосся, пряжу).

    3. Перен. Привести до ладу, впорядкувати щось заплутане, безладне (наприклад, думки, справи).

  • розбірність

    Властивість за значенням дієслів “розбирати”, “розібрати”; здатність до розбирання, демонтажу на окремі частини.

    Рідко вживана форма від іменника “розбірливість” у значенні: здатність до ретельного аналізу, розсудливість, критичність.

  • розбірно

    1. Спосіб, при якому щось можна розбирати на окремі частини, складові елементи або вузли.

    2. У граматиці: з можливістю розбору за певними правилами або категоріями (наприклад, про слово, що має граматичні ознаки для морфологічного або синтаксичного аналізу).

  • розбірно-металевий

    1. Який складається з металевих елементів (деталей, секцій, панелей), що з’єднуються між собою у єдину конструкцію шляхом складання (монтажу) і можуть бути розібрані.

    2. Який виготовлений з металу та призначений для швидкого складання та розбирання (наприклад, про конструкції, вироби, меблі).

  • розбіяка

    1. Розбійник, грабіжник, особливо той, що нападає на дорогах або здійснює насильницькі злочини з корисливими цілями.

    2. Переносно: про людину, яка поводиться нахабно, зухвало, грубо; про того, хто порушує загальноприйняті норми поведінки або суспільний лад.

    3. Заст. або діал. Про людину, яка живе бурхливо, марнотратно, гулящо; гуляка, марнотрат.

  • розблиск

    Розблиск — власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої та навчальної літератури.

    Розблиск — власна назва мережі книгарень в Україні, що належать однойменному видавництву.

  • розблискатися

    1. Почати інтенсивно блискати, випромінювати яскраві спалахи світла, заблищати в різних напрямках або на великій площі.

    2. Перен. Раптово проявитися, виявитися у повному обсязі, з великою силою (про почуття, якості, талант тощо).