1. Розкидати, розгортати щось метаючи, розкладати у різних місцях.
2. Розганяти, змушувати розбігтися в різні боки (про тварин, людей).
3. Розмічати, ставити позначки, межі на чомусь (заст., діал.).
Словник Української Мови
Буква
1. Розкидати, розгортати щось метаючи, розкладати у різних місцях.
2. Розганяти, змушувати розбігтися в різні боки (про тварин, людей).
3. Розмічати, ставити позначки, межі на чомусь (заст., діал.).
Приклад 1:
Розфурєти — розкидати, розметати. Розчіканий — пошматований.
— Зеров Микола, “Камена”