розбіяка

1. Розбійник, грабіжник, особливо той, що нападає на дорогах або здійснює насильницькі злочини з корисливими цілями.

2. Переносно: про людину, яка поводиться нахабно, зухвало, грубо; про того, хто порушує загальноприйняті норми поведінки або суспільний лад.

3. Заст. або діал. Про людину, яка живе бурхливо, марнотратно, гулящо; гуляка, марнотрат.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |