Категорія: О

  • оторфовування

    Процес утворення торфу з рослинних решток у болотних умовах внаслідок неповного розкладу за недостатнього доступу кисню.

    Технологічний процес обробки ґрунту, рослинної маси або інших органічних матеріалів з метою надання їм властивостей, подібних до природного торфу.

  • оторфовувати

    1. Перетворювати рослинні залишки на торф у результаті природних процесів у болотних екосистемах.

    2. (У технології) Насипати, вносити або покривати щось торфом для технічних, сільськогосподарських чи будівельних цілей (наприклад, для ізоляції, удобрення, консервації).

  • оторфовуватися

    1. Перетворюватися на торф, набувати властивостей торфу (про рослинні залишки в умовах надмірного зволоження та недостатку кисню).

    2. Ставати покритим шаром торфу, перетворюватися на торфовище (про територію, ґрунт).

  • оторфувати

    1. (у геології, ґрунтознавстві) Перетворити рослинні залишки на торф у результаті природного процесу розкладу без доступу повітря у вологих умовах.

    2. (у техніці, будівництві) Покрити поверхню, укріпити ґрунт або ізолювати конструкцію шаром торфу або торф’яною сумішшю.

    3. (у сільському господарстві) Внести торф у ґрунт для поліпшення його структури, підвищення родючості або зниження кислотності.

  • оторфуватися

    1. (у геології, ґрунтознавстві) Перетворюватися на торф, накопичувати торфові відкладення; ставати торфом (про рослинні залишки в умовах надмірного зволоження та недостатнього доступу кисню).

    2. (у сільському господарстві, ландшафтознавстві) Вкриватися шаром торфу, набувати властивостей торфовища; перетворюватися на торфовище (про ґрунт, територію).

  • отоса

    отоса — діалектна назва вуха, особливо зовнішнього вуха (частина голови, орган слуху); говірковий термін, поширений в українських говорах Карпатського регіону та західних областей.

  • отосина

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Сейму, що протікає територією Сумської області.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Конотопському районі Сумської області, на березі однойменної річки.

  • отосклероз

    Отосклероз — хронічне захворювання вушної капсули, при якому відбувається патологічне перебудовування кісткової тканини лабіринта внутрішнього вуха, що часто призводить до фіксації стремінця у вікні переддня і прогресивного порушення слуху (кондуктивна або змішана туговухість).

  • отосклерома

    Хронічне інфекційне захворювання дихальних шляхів, спричинене бактерією Klebsiella rhinoscleromatis, що характеризується утворенням щільних вузликів (гранульом) у слизовій оболонці носа, гортані, трахеї та бронхів.

  • отоскоп

    1. Медичний інструмент для огляду зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки, що складається з джерела світла, лінзи та конічного вістря (воронки).

    2. Пристрій для візуальної діагностики захворювань вуха, що дозволяє лікарю під збільшенням оцінити стан слухового проходу та барабанної перетинки.