Словник Української
1. Який має властивості вогню, схожий на вогонь; палаючий, полум’яний.
2. Яскраво-червоного або червонуватого кольору, нагадує колір полум’я.
3. Надзвичайно гарячий, палючий, розпечений.
4. (Перен.) Дуже палкий, пристрасний, запальний; сповнений сильного почуття або енергії.
5. (Перен., заст.) Який стріляє вогнепальною зброєю; вогневий.
1. Абстрактна якість, властивість того, що є вогненним; здатність горіти або випромінювати вогонь, жар.
2. (Перен.) Надзвичайна пристрасність, запальність, емоційна напруженість характеру, почуттів або вчинків.
3. (Перен., заст.) Яскравість, інтенсивність кольору, що нагадує полум’я або вогонь.
1. Призначений для стрільби вогнем, що використовує енергію горіння порохового заряду для пострілу (про зброю).
2. Який діє, працює за допомогою пострілу з такої зброї.
1. Послідовник релігійного вчення, що обожнює вогонь як божество або вважає його символом божественної сили; прихильник вогнепоклонництва.
2. Переносно: людина, що з надмірним запалом, фанатизмом віддається якійсь ідеї чи справі.
1. Пов’язаний з огнепоклонництвом (зороастризмом), що стосується поклоніння вогню як божеству або священній стихії.
2. Переносно: такий, що виражає надмірне захоплення, фанатичну відданість якійсь ідеї або особі, що нагадує релігійне поклоніння.
1. Релігійний культ, у якому вогонь вважається божеством або символом божества і є об’єктом поклоніння та ритуального шанування.
2. Переносно: надмірне, фанатичне захоплення кимось або чимось, що нагадує релігійне поклоніння.
1. Застаріла назва для сукупності боєприпасів, призначених для стрільби з вогнепальної зброї (набої, снаряди, гранати тощо).
2. У сучасній термінології синонімічне до слова “боєприпаси”, але використовується рідше, переважно в історичних чи спеціалізованих контекстах.
1. Здатний протистояти впливу високих температур та відкритого вогню протягом певного часу, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних властивостей (про матеріали, конструкції).
2. У ботаніці: здатний витримувати низькоінтенсивні пожежі, що не призводять до загибелі рослини (про дерева, чагарники).
Здатність матеріалів, конструкцій або виробів певний час протистояти високій температурі під час пожежі, не руйнуючись і не втрачаючи своїх експлуатаційних властивостей.
1. Призначений для випускання струменя вогню або рідини, що легко займається, з метою знищення живої сили, техніки та укриттів противника (про зброю, пристрої).
2. Пов’язаний із застосуванням такої зброї, що діє за принципом викидання запалювальної суміші.