Словник Української Мови
Буква
1. Який має властивості вогню, схожий на вогонь; палаючий, полум’яний.
2. Яскраво-червоного або червонуватого кольору, нагадує колір полум’я.
3. Надзвичайно гарячий, палючий, розпечений.
4. (Перен.) Дуже палкий, пристрасний, запальний; сповнений сильного почуття або енергії.
5. (Перен., заст.) Який стріляє вогнепальною зброєю; вогневий.
Приклад 1:
Підвіяний хуртовиною, огненний Могильов, лякаючи Бога, погоготів у невидне небо… З Могильова, натопивши коням із снігу води, Наливайко відчув ледь вловиме бажання своїх козаків і розвернув сани на південь, ближче до України. Де лісом, а де полями він рушив на Бихів, щоби стати у нім на зимові лежі.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”