розчеплювач

[rozt͡ʃɛpljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм, призначений для роз’єднання, відчіплення зчеплених елементів, наприклад, вагонів, причепів, зчіпок.

  2. (Техніка) –

    У техніці — деталь, вузол або інструмент, що забезпечує розмикання, відключення або роз’єднання з’єднаних частин механізму, електричного кола тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчеплювач, р. розчеплювача, д. розчеплювачеві, з. розчеплювач, о. розчеплювачем, м. розчеплювачеві, к. розчеплювачу

Більше записів