огнестійкий
[oɦnɛstijkɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Техніка) –
Здатний протистояти впливу високих температур та відкритого вогню протягом певного часу, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних властивостей (про матеріали, конструкції).
- (Ботаніка) –
У ботаніці: здатний витримувати низькоінтенсивні пожежі, що не призводять до загибелі рослини (про дерева, чагарники).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. огнестійкий, р. огнестійкого, д. огнестійкому, з. огнестійкого, о. огнестійким, м. огнестійкім