Значення
- (Техніка) –
Здатність матеріалів, конструкцій або виробів певний час протистояти високій температурі під час пожежі, не руйнуючись і не втрачаючи своїх експлуатаційних властивостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. огнестійкість, р. огнестійкості, д. огнестійкості, з. огнестійкість, о. огнестійкістю, м. огнестійкості, к. огнестійкосте