Словник Української Мови
1. Обнести себе або щось навколо себе огорожею, парканом, іншою перешкодою для захисту, відокремлення чи позначення меж.
2. Перен. Віддалитися від когось, чогось, обмежити спілкування або контакти; захистити себе від небажаного втручання, впливу чи небезпеки.
3. Рідк. Забезпечити собі захист, прикриття від чогось (наприклад, від звинувачень, нападів).
1. Людина, яка займається обробітком, доглядом та вирощуванням овочів, коренеплодів, зеленьових та інших культур на невеликій ділянці землі — городі (огороді).
2. Власник або орендар городньої (городньої) ділянки.
3. (У спеціальному контексті) Фахівець з городництва, знавець у галузі вирощування овочевих культур.
Огранувальник — спеціаліст з обробки дорогоцінних каменів, який займається їх огранюванням (наданням каменю певної форми з гранями для посилення блиску та гри світла).
Огранування — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. Надати чому-небудь форми грані, обробити поверхню так, щоб утворилися грані (наприклад, про дорогоцінне каміння).
2. Перен. Чітко окреслити, визначити межі чого-небудь, сформулювати з чіткими положеннями (наприклад, про поняття, теорію, ідею).
1. (у геології) Перетворюватися на граніт, набувати структури та складу граніту внаслідок природних геологічних процесів (про гірські породи).
2. (у техніці) Покриватися тонким шаром гранул, дрібних зерен, набувати гранульованої поверхні.
1. Процес обробки дорогоцінних каменів або мінералів шляхом створення на їх поверхні плоских граней (фацетів) для надання виробу певної форми та посилення його світловідбивних властивостей.
2. Результат такої обробки — характерна форма, система граней на дорогоцінному камені або виробі зі скла, кришталю тощо.
3. (переносно) Чітке визначення, оформлення, надання завершеної форми якимось ідеям, думкам, художньому образу.
1. Надавати каменю певної форми з багатогранними площинами (гранями) для підсилення його блиску та кольору; шліфувати, роблячи грані.
2. Перен. Надавати чіткої, виразної, завершеної форми; відточувати, доводити до досконалості (про мислення, стиль тощо).
1. (у техніці, ювелірній справі) Набувати форми граненого тіла шляхом обробки поверхні; ставати ограненим.
2. (переносно) Набувати виразності, чіткості, завершеності; відточуватися, кристалізуватися (про думки, ідеї, талант тощо).
1. (про людину) Такий, що зазнав неприємностей, скандалу, суворого осудження або покарання; обдертий, обшарпаний.
2. (переносно, розм.) Зневажливе позначення людини, що виглядає злиденно, жалюгідно або поводиться недоречно.