Категорія: О

  • огризтися

    1. Різко, у відповідь на образу аки неприємне зауваження, сказати щось образливе, обуритися словами; відрізати, огризнутися.

    2. Про тварину (переважно собаку): загрозливо загарчати або клацнути зубами, показуючи готовність вкусити; огризнутися.

  • огрібання

    1. (діал.) Дія за значенням дієслова “огрібати”; згрібання, збирання чогось граблями або подібним знаряддям.

    2. (перен., рідк.) Отримання, заволодіння чимось у великій кількості, часто шляхом несумлінного збирання або привласнення.

  • огрібати

    1. (розм.) Різко, з силою відкидати щось убік, відштовхувати, відгортати.

    2. (перен., розм.) Отримувати, забирати собі щось (часто нечесно або в великій кількості); привласнювати.

  • огрібатися

    1. (розм.) Відкидати щось від себе, відштовхувати, відгортати, зазвичай руками або знаряддям.

    2. (перен., розм.) Уникати когось або чогось, відмовлятися від чогось, звільнятися від неприємної справи, обов’язку.

  • огрібач

    1. (діал.) Той, хто огрібає (підгрібає) щось; пристрій для підгрібання.

    2. (перен., розм.) Людина, яка намагається привласнити собі чужі досягнення, результати праці; присмикувач.

  • огрів

    1. (геогр.) Висока гора, пасмо гір або скелястий виступ у Карпатах, особливо в Українських Карпатах, який піднімається вище верхньої межі лісу.

    2. (заст., діал.) Відкрите, високе місце; узвишшя, пагорб.

  • огрівальний

    Який призначений для обігріву, створення тепла або пов’язаний з цим процесом.

  • огласка

    1. Офіційне повідомлення, оприлюднення, оголошення (переважно у пресі або через інші засоби масової інформації).

    2. Широке розголошення, поширення відомостей про щось або когось, що привертає суспільну увагу; публічність.

  • оглашати

    1. Проголошувати щось публічно, доводити до загального відома, робити гласним.

    2. У церковній практиці: публічно повідомляти про майбутнє весілля, щоб засвідчити відсутність перешкод для нього.

    3. Застаріле: голосно кричати, вигукувати; сповіщати про щось голосом.

  • оглашатися

    1. Отримувати широку відомість, ставати загальновідомим, розголошуватися (про події, факти, новини).

    2. Бути проголошеним, оприлюдненим у встановленому порядку (про закони, укази, рішення).

    3. Роздаватися, лунати (про звуки, крики, спів).