Остеодистрофія — захворювання кісток, що характеризується порушенням їхньої будови та функції внаслідок розладів мінерального, білкового та інших видів обміну речовин у кістковій тканині.
Категорія: О
-
остеоїд
Остеоїд — нерозмінералізована органічна основа кісткової тканини, що складається переважно з колагену та основної речовини, яка згодом зазнає кальцифікації, утворюючи зрілу кістку.
-
остеоїдний
1. (мед.) Пов’язаний з остеоїдом; що має структуру, властивості або природу остеоїду (неминералізованої кісткової основи).
2. (мед.) Стосовний до пухлин, що за будовою нагадують остеоїд (наприклад, остеоїдна остеома).
-
остеоклазія
1. (в медицині) Хірургічна операція, при якій штучно ламають кістку для виправлення її деформації або неправильного зрощення.
2. (в біології, фізіології) Процес руйнування кісткової тканини спеціалізованими клітинами — остеокластами, що є частиною нормального метаболізму та оновлення кісток.
-
остеокласт
1. Клітина кісткової тканини, яка розчиняє мінеральні компоненти та руйнує колаген кістки, беручи участь у процесі її природного відновлення (ремоделювання).
2. Пристрій або інструмент для механічного розламування або видалення кістки в хірургічній практиці.
-
остеокласти
Клітини кісткової тканини, що руйнують мінеральну основу кістки та розщеплюють колаген, беручи участь у процесі резорбції (розсмоктування) кісткової речовини.
-
остеоліз
Остеоліз — патологічний процес руйнування кісткової тканини з розчиненням мінеральних речовин і резорбцією колагену, що призводить до деструкції кістки; спостерігається при деяких захворюваннях (наприклад, остеопорозі, пухлинних ураженнях) або внаслідок тривалої іммобілізації.
-
остеолітичний
1. (в медицині) такий, що пов’язаний з остеолізом — руйнуванням кісткової тканини внаслідок розчинення мінеральної складової та резорбції колагену; що призводить до розрідження кістки.
2. (про патологічний процес, вогнище тощо) такий, що характеризується руйнуванням кісткової тканини, її розсмоктуванням.
-
остеолог
Фахівець з остеології — науки, що вивчає будову, розвиток та захворювання кісток.
-
остеологічний
1. Стосується остеології — розділу анатомії, що вивчає будову, розвиток та захворювання кісток скелета.
2. Пов’язаний з кістковою тканиною або кістками, властивий їм.