1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
2. (у множині, розм.) Залишки, рештки чого-небудь (переважно про їжу), те, що залишилося після основної частини; недоїдки, об’їдки.
Категорія: О
-
огребом
1. (діал.) У сполученні “огребом іти/йти” — просуватися з труднощами, ледве пересуватися, важко йти (зазвичай через втому, хворобу тощо).
2. (перен., діал.) Дуже повільно, ледве, з великими зусиллями робити щось, просуватися у виконанні справи.
-
огребти
1. Діалектний варіант дієслова «огрібати» — зібрати, згрібаючи щось сипуче (наприклад, сніг, пісок, зерно) до купи або в одне місце.
2. У переносному значенні — отримати, захопити для себе (часто з відтінком корисливості або негативної оцінки) щось у великій кількості або швидко.
-
огребтися
1. (розм.) Отримати, дістати щось у великій кількості, часто з відтінком негативного значення (грошей, прибутку, збитків тощо).
2. (перен., розм.) Зазнати неприємностей, отримати покарання, дістатися від когось.
-
огривок
1. Невеликий, зазвичай відірваний або відкушений шматок чого-небудь (наприклад, хліба, паперу).
2. Зменшливо-пестлива форма до слова “огрив” — невелика частина гриви коня або іншої тварини.
-
огризати
1. Відкушувати, відгризати частину чогось зубами, зазвичай поступово або невеликими шматочками.
2. (перен., розм.) Різко, уїдливо відповідати, грубо перечити комусь; огризатися.
-
огризатися
1. Відповідати комусь грубо, різко, з обуренням; огризатися словами.
2. Про тварину: огризатися, показуючи зуби з наміром вкусити; відповідати на загрозу агресивним гарчанням або клацанням зубів.
-
огризнутися
1. Різко, з досадою або роздратуванням відповісти комусь, відрізати, огризтися словами.
2. (переносно) Проявити різкий, непривітний, ворожий настрій, відповісти агресією на щось (про явища, події тощо).
-
огризок
1. Залишок чогось, що було обгризено або відкушено, наприклад, яблука, хліба тощо.
2. Переносно — незначна, залишкова частина чогось, часто без особливої цінності або важливості.