1. Зменшувально-пестлива форма від слова “огород” — невелика присадибна ділянка землі при житловому будинку, призначена для вирощування овочів, зелені та квітів.
2. Невисокий паркан, огорожа або плетінь, що обгороджує город чи присадибну ділянку.
Категорія: О
-
огороджений
1. Такий, що обнесений огорожею, парканом або іншою перешкодою для захисту, відокремлення чи позначення меж.
2. (перен.) Такий, що захищений, забезпечений від чогось небажаного; ізольований.
-
огородження
1. Дія за значенням дієслова огородити; обгороджування, відгороджування чого-небудь.
2. Те, що огороджує; споруда, конструкція (паркан, тин, живий пліт тощо), яка відмежовує, захищає певну ділянку землі, територію або об’єкт.
3. Техн. Захисна конструкція, пристрій або елемент, що обмежує доступ до небезпечних зон машин, механізмів або виробничих ділянок для запобігання травмам.
-
огороджувальний
Прикметник, що означає: призначений для огородження, оточення чогось парканом, огорожею або іншою перешкодою.
Уживається як складова частина термінів або власних назв, що позначають матеріали, конструкції чи об’єкти, основне призначення яких — створення огорожі (наприклад, огороджувальна сітка, огороджувальна панель).
-
огороджування
1. Дія за значенням дієслова «огороджувати» — спорудження огорожі навколо чогось, відмежування території за допомогою паркану, тину, живоплоту тощо.
2. Те, що служить огорожею; сама огорожа, паркан, тин.
3. (у переносному значенні) Створення перешкод, обмежень для чого-небудь; ізоляція, відокремлення.
-
огороджувати
1. Оточувати щось парканом, тином, огорожею або іншою перешкодою для захисту, відокремлення чи обмеження доступу.
2. Переносно: вживати заходів для запобігання чомусь небажаному, захищати від чогось (наприклад, огороджувати від небезпеки, помилок).
3. У техніці та будівництві: встановлювати огорожу, захисні пристрої навколо чогось для безпеки.
-
огороджуватися
1. Оточувати себе огорожею, парканом або іншою перешкодою для захисту, відокремлення чи позначення меж території.
2. Переносно: намагатися ізолювати себе від когось або чогось, створювати перешкоди для спілкування, контакту чи втручання.
3. У переносному значенні: захищати себе (свої інтереси, почуття, думки) від можливих загроз, критики, нападок, часто використовуючи формальні приводи, заперечення або обережність у висловлюваннях.
-
огородик
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “огород”: невелика ділянка землі, зазвичай біля будинку, призначена для вирощування переважно овочевих, рідше декоративних культур.
2. (переносно) Про обмежений, невеликий за розміром простір або ділянку чогось.