огородик

[oɦorodɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “огород”: невелика ділянка землі, зазвичай біля будинку, призначена для вирощування переважно овочевих, рідше декоративних культур.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про обмежений, невеликий за розміром простір або ділянку чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. огородик, р. огородика, д. огородикові, з. огородик, о. огородиком, м. огородикові, к. огородику

Більше записів