Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • оголяти

    1. Позбавляти чогось покриву, оболонки, захисту; робити голим, відкритим.

    2. Позбавляти рослинність (листя, гілля тощо), роблячи видимим те, що було приховане.

    3. Позбавляти озброєння, військової техніки або особового складу на певній ділянці фронту, ослаблюючи оборону.

    4. Робити очевидним, виявляти приховані негативні сторони, недоліки, проблеми.

    5. У техніці: залишати без ізоляції, робити доступним для контакту (наприклад, провідник).

  • оголятися

    1. Звільнятися від одягу, ставати оголеним; роздягатися.

    2. Позбавлятися рослинного покриву, листя (про дерева, місцевість тощо).

    3. Втрачати захист, прикриття; ставати відкритим, незахищеним (про ділянку місцевості, фланг військ тощо).

    4. Ставати видимим, помітним; виявлятися, відкриватися (про те, що було приховане).

  • огон

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає Чернігівською областю.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає Волинською областю.

    3. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає Харківською областю.

  • огонь

    1. Явище горіння, що супроводжується полум’ям, світлом та теплом; вогонь як стихія.

    2. Полум’я, що виникає під час горіння; вогненна маса.

    3. Світло від полум’я або пристрою, що його імітує (наприклад, від вогню свічки, каміна).

    4. Розжарене до червоного або білого розжарювання тіло (наприклад, метал у горні); жар.

    5. Перен. Почуття запалу, сильного збудження, ентузіазму (наприклад, вогонь очей, вогонь душі).

    6. Перен. Куленепробивний, артилерійський або мінний обстріл; сильний вогонь.

    7. Заст. Вогнепальна зброя, стрілянина.

  • огорнений

    1. Який перебуває у стані глибокого смутку, засмучення, пригніченості через неприємності, невдачі або втрату.

    2. Який виражає почуття смутку, скорботи; сумний, зажурений.

  • огорнути

    1. Обхопити, охопити кого-, що-небудь, розташовуючи навколо, з усіх боків (про вогонь, дим, світло тощо).

    2. Перен. Раптово й сильно охопити (про почуття, переживання).

    3. Застаріле. Загорнути, обгорнути щось у що-небудь.

  • огорнутий

    1. Те, що повністю охоплене, обгорнуте чимось, оповите чимось (наприклад, вогнем, димом, туманом).

    2. Те, що охоплене якимось сильним почуттям, переживанням, станом (наприклад, жалем, тривогою, задумою).

  • огорнутися

    1. (док., перех.) Обхопити себе чимось, закутатися, обгорнутися (наприклад, ковдрою, плащем).

    2. (док., перех.) Перен. охопити, сповнити себе якимось почуттям, станом (наприклад, тугою, спокоєм).

    3. (док., зворотне до “огорнути”) Покритися, обволіктися чимось (про простір, предмети); наприклад, про місцевість: огорнутися туманом, темрявою.

  • огород

    1. Ділянка землі, переважно в сільській місцевості, призначена для вирощування овочів, коренеплодів, зеленої рослинності, іноді ягідних кущів та фруктових дерев.

    2. Розмовне позначення місця, де щось вирощують або культивують (переносно), наприклад, “шкільний огород” або “дослідний огород”.

    3. Застаріле або діалектне — обгороджене місце, подвір’я, садиба.

  • огорода

    1. Город, городище; садиба з городом, присадибна ділянка для вирощування овочів та інших сільськогосподарських культур.

    2. Огороджена земельна ділянка при селищному чи міському будинку, призначена для городництва.

    3. Архаїчне та діалектне позначення невеликого укріпленого поселення, городка.