огранювання

1. Процес обробки дорогоцінних каменів або мінералів шляхом створення на їх поверхні плоских граней (фацетів) для надання виробу певної форми та посилення його світловідбивних властивостей.

2. Результат такої обробки — характерна форма, система граней на дорогоцінному камені або виробі зі скла, кришталю тощо.

3. (переносно) Чітке визначення, оформлення, надання завершеної форми якимось ідеям, думкам, художньому образу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |