1. (пряме значення) Обвіяти, обдути вітром, повітрям; очистити від чогось за допомогою вітру.
2. (переносне значення) Розвіяти, позбавити чогось (думок, сумнівів, спогадів); зробити легшим, звільнити від важких думок або переживань.
Словник Української
1. (діал.) Одинак, самітна, відокремлена від інших особа; той, хто живе або перебуває поодинці.
2. (діал.) Одиночний, непарний предмет; те, що не має пари.
3. (спец., заст.) Одиночний візок, легкий екіпаж для однієї людини; одноколка.
1. Який має однакові з кимось думки, погляди, переконання; одностайний, згідний у думках.
2. Який характеризується повною згодою, єдністю думок, переконань; одностайний.
Який має спільний корінь з іншим словом або словами; споріднений за коренем.
1. Такий, що складається з однієї політичної партії або в якому дозволена діяльність лише однієї політичної партії (про політичну систему, державний устрій, режим).
2. Який належить до однієї партії, складається з членів однієї партії (про орган, організацію, представництво тощо).
1. Складаючись з одного складу, містивши лише один склад (про слова, вислови).
2. Перен. Стисло, лаконічно, небагатослівно, не розкриваючи деталей (про манеру висловлювання).
Який має один циліндр (у двигуні внутрішнього згоряння, паровій машині тощо).
Одубілість — стан, коли тканини рослин (переважно стебел, гілок, коріння) накопичують лігнін та суберин, що призводить до втрати еластичності, збільшення міцності та утворення типової деревної структури.
Одубілість — властивість рослинних клітин або органів, що полягає у здерев’янінні їхніх оболонок внаслідок відкладення лігніну, що забезпечує механічну міцність та захист.
1. Ставати жвавим, активним; оживати, набирати енергії, рухливості.
2. Про явища, процеси, діяльність: посилюватися, активізуватися, ставати інтенсивнішим.