drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • ограбований

    1. Який зазнав грабунку, пограбування; той, у кого відібрали майно, цінності шляхом насильства або погроз.

    2. (переносно) Позбавлений чогось цінного, важливого; спустошений, обділений.

  • ограбування

    1. Кримінальне правопорушення, що полягає у відкритому чи таємному заволодінні чужим майном шляхом крадіжки, розбою або шахрайства; сам факт такого заволодіння.

    2. (переносне значення) Несправедливе, насильницьке позбавлення когось майна, прав, переваг тощо; грабіж.

  • ограбувати

    1. Відібрати в когось майно, цінності, гроші шляхом застосування насильства, погроз або інших протиправних дій.

    2. Позбавити когось чогось цінного, скориставшись ситуацією або своїм становищем; обібрати, обдурити.

    3. (переносне значення) Позбавити когось або щось внутрішньої сили, багатства, привабливості (наприклад, про почуття, мову, образ).

  • ограбуватися

    Дієслово “ограбуватися” є застарілою та рідковживаною формою зворотного стану від “ограбувати”. Означає: зазнати грабежу, бути пограбованим, позбутися майна внаслідок насильницького заволодіння ним.

  • ограда

    1. Те саме, що паркан — конструкція (зазвичай з вертикальних стійок і горизонтальних перекладин), що оточує або відгороджує ділянку землі, сад, будівлю тощо.

    2. Переносно: те, що відокремлює, відгороджує когось або щось, створює бар’єр (у соціальному, психологічному розумінні).

    3. Застаріле або спеціальне: огорожа, захисна конструкція вздовж чогось (наприклад, уздовж моста, сходів, навколо машинного агрегату).

  • оградка

    1. Невелика огорожа, переважно з дерев’яних або металевих стійок і поперечин, що відокремлює або обмежує ділянку землі, клумбу, палісадник тощо.

    2. Застаріла назва для невеликого садка, городця або квітника, часто обнесеного огорожею.

    3. У переносному значенні — обмежена, невелика за розміром ділянка чого-небудь (наприклад, лісу).

  • огранений

    1. (Про дорогоцінне каміння) Підданий обробці шляхом нарізання граней для надання певної форми та посилення блиску.

    2. (Переносно) Відточений, доведений до досконалості, чітко сформований (про думки, ідеї, стиль тощо).

  • ограненість

    1. Властивість за значенням дієслова “огранювати”; стан ограненого предмета, зокрема коштовного каменя.

    2. Перен. Завершеність, витонченість, довершеність форми або змісту; чіткість, виразність, викристалізованість (про думки, почуття, художні образи тощо).

  • огранити

    1. Обробити гранню, надати чомусь форму багатогранника, зокрема обтесати дорогоцінне каміння так, щоб воно мало плоскі грані для кращого відбивання світла.

    2. Перен. Надати чомусь виразної, чіткої форми або виразності; відточити, полірувати (про мову, стиль, думки тощо).

  • огранитися

    1. Обмежитися чимось, задовольнитися чимось, припинити прагнення до чогось більшого.

    2. (У значенні «обмежити себе») Утриматися від чогось, стримати себе, не дозволити собі щось.