Категорія: О

  • огородничка

    1. Жінка, яка професійно займається городництвом — вирощуванням овочів, баштанних культур, картоплі тощо на відведеній ділянці землі (городі).

    2. Розмовна назва самки горобця городнього (Passer domesticus).

  • огородній

    1. Стосований до огороду, призначений для обробітку, захисту або огородження земельної ділянки.

    2. Призначений для вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів тощо; городній.

  • огорожа

    1. Те саме, що паркан: споруда з вертикально вкопаних стовпів і прикріплених до них горизонтальних перекладин або жердин, що відокремлює або обгороджує ділянку землі, садибу тощо.

    2. Застаріла назва для оборонного валу, укріплення, фортеці.

  • огорожний

    1. Стосовний до огорожі, призначений для неї; властивий огорожі.

    2. Призначений для огороджування, відгороджування; такий, що служить огорожею.

  • огорожування

    1. Дія за значенням дієслова “огорожувати” — встановлення огорожі навколо чогось, відмежовування певної території.

    2. Те, що служить для огородження; сама огорожа, паркан, тин.

  • огорожувати

    1. Обносити, обгороджувати щось огорожею, парканом, тином тощо для відокремлення, захисту або позначення меж.

    2. Перен. Створювати перешкоди, умови, що обмежують чи захищають від чогось; охороняти, захищати.

  • огорожуватися

    1. Оточувати себе огорожею, будувати навколо себе паркан, тин тощо для захисту, відокремлення чи позначення меж.

    2. Переносно. Намагатися захистити себе від чогось небажаного (наприклад, від небезпеки, втручання, критики), створювати перешкоди, бар’єри; триматися осторонь, обережно, уникаючи контакту.

    3. У спорті (фехтування, бокс тощо). Захищатися від удару, атаки супротивника, ставити блоки.

  • огортання

    1. Дія за значенням дієслова “огортати” — покриття чогось чимсь, обмотування навколо чогось.

    2. (у техніці, медицині) Процес накладання обмотування, пов’язки, ізоляційного шару тощо навколо предмета або частини тіла.

    3. (переносно) Оточення, охоплення чогось (наприклад, вогнем, туманом, почуттям).

  • огортати

    1. Обгортати, загортати щось навколо чогось іншого або обвивати чимось.

    2. Перенісне значення: охоплювати, обіймати (про почуття, стан тощо).

  • огортатися

    1. (док. огорнутися) Покривати себе чимось, закутуватися, загортатися (у плащ, ковдру тощо).

    2. (док. огорнутися) Перен. поширюватися на когось, охоплювати когось (про почуття, стан, явище).

    3. (док. обгорнутися) Рідк. Обертатися навколо своєї осі, обертатися довкола чогось.